Ні маминих пісень стужілих,
Ні шереху, дивлюсь назад –
Ніколи ми не розуміли
Того, що розуміти варт.
Як стугін гір непогамовний,
Як Божа ласка розпростерта, –
Яка висока недомовність
Тобі дарується, поете!
Ни шороха полночных далей
Ни песен, что певала мать,
Мы никогда не понимали
Того, что стоило понять.
И, символ горнего величья,
Как некий благостный завет,
Высокое косноязычье
Тебе даруется, поэт.
Стихотворение Николая Гумилёва «Восьмистишье» на украинском. (Nikolay Gumilev in ukrainian).