Федір Тютчев
Божевілля

Там, де земля вся обгоріла,
Де, наче дим, блакить пливе,
Лихе, нещасне божевілля
В безжурній радості живе.

Там, під проміннями палкими
Воно в розпечених пісках
Шкляними, мертвими очима
Чогось шукає в небесах.

І раптом скочить, чуйне вухо
Приложить раптом до землі
І жде пожадливо, і слуха:
Таємна радість на чолі.

Мов слухом струй кипіння ловить,
Що під землею потекли,
Їх тихі співи колискові
І шумний вихід із землі.

Ю. Клен

Фёдор Тютчев
Безумие

Там, где с Землею обгорелой
Слился, как дым, небесный свод, —
Там в беззаботности веселой
Безумье жалкое живет…

Под раскаленными лучами,
Зарывшись в пламенных песках,
Оно стеклянными очами
Чего-то ищет в облаках…

То вспрянет вдруг и, чутким ухом
Припав к растреснутой земле,
Чему-то внемлет жадным слухом
С довольством тайным на челе…

И мнит, что слышит струй кипенье,
Что слышит ток подземных Вод,
И колыбельное их пенье,
И шумный из земли исход!..

Перевод стихотворения Фёдора Тютчева «Безумие» на украинский.